Тепло весняне прийшло
І все навкруги зацвіло
Радість нам принесло.

Вітер

Вітер, вітер, вітерець
Розвіває коси
Вітер, вітер, вітерець
Навіває роси. 

Літо.

Жуки дзижчать в садочку літом
По стежці жабка плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляють бджоли біля них.

Киця.

Киця лапку научила
Букву К писать уміло
Потім И, Ц, Я
От і вийшло слово " Киця".

Зима.

Стоять під снігом сосни сонно,
Сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок з розгону
Скотились весело з гори.

Осінні клени.

Стоять осінні клени.
У барвах золотих
І дивляться на мене,
А я дивлюсь на них.
Ось листячко упало…
Нагнулась я до нього:
Він жовтий і трипалий
Мов лапка гусака.

Загадка

Сім синів, сім братів по небі скакають житло собі шукають.

Дівчина

Як голубки, мої дівчатка
В краю коханим.
У саду,
Стоять обидві, мов калини
Такі красиві.
На біду
Стоїть хлопчина-молодчина,
В вінку з калини,
В білій сорочині.
Сміється, плаче і співає
Милу пісеньку свою.
                         
Мати

Перше слово мати
Друге – Україна.
Так навчилась говорити
Слово Батьківщина.
Смуток і тривогу
Вкладають у душу.
Тепло та любов
І радість на душу

Це вітер, який передає нам свою пісню, ніби хоче нам щось промовити.
Це враження і шепіт наших вуст про світ.
Це різнобарвні місяці, які ходять по колу Землі.
А найбільше щастя природи це ми, із своїми внутрішніми голосами.
Це і є найбільший і найщасливіший символ наших країн, а нашими символами є життя світу.
Адже наше життєве джерело це світ.
Пишайтеся своїм краєм, кращого за нього в світі нічого немає.