Масаж

Слово масаж походить від грецького «массеїн», що означає «м'яти, місити».

Масаж — це комплекс різних за характером, напрямком і силою механічних рухів, які мають виражену дію на шкіру та тканини, розміщені під нею, нерви і судини.

Масаж діє не лише безпосередньо, а й рефлекторно — через нервові рецептори, закладені у поверхневих шарах шкіри і тісно зв'язані з центральною нервовою системою. Під впливом масажу шкіра обличчя стає гладенькою. Зменшується її вугруватість, оскільки устя вивідних протоків сальних залоз легше звільняються від виділень, що накопичились. Сальні та потові залози без перешкод виділяють вироблювані ними піт і шкірне сало. Шкіра набуває приємної бархатистої вологості, ніжного кольору. Полегшується всмоктування пом'якшуючих засобів, кремів, емульсій. Поряд з цим підвищується шкірно-м'язовий тонус обличчя. В'яла, рихла і відвисла шкіра набуває нормальної еластичності й щільності. Набряки й одутлість обличчя, особливо під очима, поступово стають менш помітними.

Масаж обличчя, шиї та голови рефлекторно впливає і на загальний стан організму: підвищується апетит, поліпшується сон, збільшується працездатність.
Масаж обличчя і шиї виконують симетричними рухами за допомогою кінчиків пальців.

Існує п'ять основних рухів масажу:

• прогладжування
• розтирання
• розтирання
• постукування (стаккато)
• вібрація

Погладжування — один із найчастіше застосовуваних рухів. Ним починають і закінчують масаж. Погладжування складається з ряду ритмічних ковзаючих рухів, які можуть бути і охоплюючими. Його іноді супроводжують надавлюванням, що посилює приплив крові до шкіри і м'язів, передає подразнення не лише закінченням нервів, а й закладеним глибше нервовим структурам і тому підвищує ефективність масажу. Всі види погладжування слід виконувати повільно і ритмічно, широкими штрихами, легко й ніжно, похапливе неритмічне викликає неприємні відчуття. Закінчуючи цей прийом, не слід безладно ковзати руками по обличчю: треба, закінчивши рухи, легко підняти руки і перенести їх на наступну точку.

Розтирання діє сильніше, ніж погладжування. Воно викликає значне розширення кровоносних судин, має енергійніший рефлекторний вплив, сприяє розсмоктуванню невеликих ущільнень. Техніка виконання цього прийому різноманітна. Наприклад, можна розтирати шкіру коловими рухами кінців кількох пальців чи одного пальця. Можна виконувати розтирання так: долоні переміщують по ділянці, яку розтирають, у протилежному напрямку. Цей вид розтирання має назву «пиляння». Розтирання можна виконувати й зигзагоподібними рухами (застосовують для швидкого нагрівання шкіри та тканин, розміщених під нею). Розминання — загальновживаний прийом масажу. Ковзними рухами кінців пальців однієї чи обох рук одночасно ніби стискують і видавлюють шкіру ділянки, яку масажують. Розминання слід починати з легких поверхневих рухів, лише через кілька сеансів можна переходити до енергійніших.

Розминання діє глибше. Цей прийом має в основному нагнітальну дію на кровоносні та лімфатичні судини. Розминання поліпшує циркуляцію крові, лімфи та тканинної рідини. Завдяки цьому прийому поліпшується живлення ділянки, яку масажують. Розминання слід виконувати повільно; чим повільніше його роблять, тим більший лікувальний ефект.

Постукування — також активний прийом масажу, який складається з ряду уривчастих ударів пальцями. Ці рухи виконують вільним похитуванням кистей рук. При постукуванні кінці зігнутих пальців падають на ділянки, які масажують, не всі відразу, а послідовно один за одним. Таке постукування називається «пальцевий душ». Цей прийом можна виконувати й тильним боком пальців, які випрямляють у момент удару. Цей вид постукування енергійніший. Коли є жирові відкладення, постукування виконують всіма пальцями одночасно. Воно спричинює розширення глибоко закладених судин і прогрівання тканин, активно діє на нервову систему і рефлекторно підвищує м'язовий тонус.

Вібрація — дуже енергійний подразник. Вона складається з швидких коливальних рухів кистей рук на обмеженій ділянці чи, поступово переміщуючись, на всій поверхні, яку масажують. Вібрацію виконують всією долонею чи кінцями пальців. Постукування або вібрацію слід виконувати як завершення сеансу масажу, оскільки вони особливо активно діють на тканини.
Всі прийоми масажу звичайно комбінують.

Щоб досягти бажаного ефекту при виконанні прийомів масажу, необхідно дотримувати певних правил: масаж починають м'якими і ніжними рухами, потім поступово посилюють їх і закінчують знову м'яко й ніжно. Частота застосування окремих прийомів під час масажу неоднакова. Деякі прийоми доводиться повторювати до 4 - 5. разів, інші — рідше. В окремих випадках збільшують не лише частоту, а й силу прийомів.

Не можна починати масаж енергійно й переривати його раптово.

Шкіра обличчя потребує постійної підготовки до масажу і спеціального тренування. Тому перші сеанси масажу обличчя не повинні бути тривалими й інтенсивними. Не можна заміняти прийоми масажу простим щипанням, а енергійного масажування досягати грубим вдавлюванням пальців у шкіру. Такий «масаж» завдасть лише шкоди — спричинить подразнення шкіри і судорожне скорочення м'язів. Масаж обличчя достатньо виконувати через день. У похилому віці рекомендується масажувати обличчя не частіше двох разів на тиждень.

Після масажу небхідний відпочинок протягом 10-15 хв. Масаж застосовують, коли шкіра суха чи жирна, при утворенні зморщок, при наявності рубців та атрофії шкіри, а також при в'ялості й одутлості шкіри обличчя.

Протипоказаннями для застосування масажу шкіри обличчя є: захворювання лицевого нерва, застійні явища, дерматит, садна і подряпини, пухлини, подразнення шкіри, жирна себорея тощо.

Підготовка шкіри перед масажем

Перед масажем необхідно ретельно очистити шкіру, видалити з неї пудру, пил та шкірні виділення, помаду з губ. Обличчя витерти ватним тампоном, змоченим водно-спиртовим розчином, сумішшю спирту з ефіром або вмитися водою з милом чи мильним кремом. Суху шкіру достатньо очистити тампоном, змоченим олією чи кремом. Обличчя протирають знизу вгору. Спочатку очищають підборіддя, потім навколо рота й носа, його крила, щоки, скроні, а потім лоб. Після того, як все обличчя протерте олією чи кремом, його витирають насухо ватним тампоном чи шматочком марлі.

Дію масажу можна посилити, поєднуючи його з тепловою процедурою. Зігріта шкіра активніше реагує на масаж, тепло розслабляє м'язи і цим сприяє підвищенню ефективності масажу. Тому перед сеансом масажу роблять парову ванну чи гарячий компрес.

Проте підготовка до масажу на цьому не закінчується. Шкіру треба зробити слизькою, щоб вона не розтягувалась. Після теплових процедур її змащують якимось жиром. До складу кремів для масажу входять стійкі жири, що не псуються, речовини, які консервують їх, та пахучі речовини. Крем повинен бути м'яким, ніжним, легко розпливатись на шкірі та не псуватись під час зберігання. Не слід для масажу використовувати свинячий жир.

Змащування шкіри необхідне лише для окремих прийомів масажу (при погладжуванні, розтиранні), коли потрібне легке ковзання руки і пальців. Розминання, постукування і вібрацію слід виконувати на сухій шкірі. Під час масажу голова повинна мати тверду опору і бути злегка відхиленою назад, при цьому розслабляються м'язи шиї.

Перед масажем потрібно розслабити і м'язи обличчя. Для цього слід напівзакрити очі, напіввідкрити рот, злегка опустити нижню щелепу. У такому положенні зуби не стикаються, язик перебуває у спокої, можливе вільне дихання ротом і носом. Масаж слід виконувати відповідно до розташування і напрямків шкірних ліній.

Розрізняють два види масажу обличчя:

• гігієнічний
• лікувальний.

Гігієнічний масаж обличчя зберігає шкіру здоровою, свіжою, пружною і запобігає її старінню. Під час гігієнічного масажу змінюється швидкість окремих рухів і сила, з якою їх виконують. Якщо шкіра ніжна й чутлива, масаж виконують легко і ніжно; коли вона грубіша — будь-які подразнення переносяться легше, тому шкіру можна масажувати енергійніше і окремі прийоми можна виконувати швидше один за одним.

Зовсім іншу мету має лікувальний масаж. Його завдання — усунути й виправити різноманітні косметичні вади шкіри. Тому масаж у кожному окремому випадку слід виконувати згідно з тими змінами, які відбулись на обличчі. При лікувальному масажі за основу беруть схему гігієнічного масажу й доповнюють її різними прийомами спеціального призначення.