ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР "КОРАБЕЛЬ ДИТИНСТВА МОГО ВІДПЛИВАЄ" - 31 Липня 2011 - Шкільний сайт для батьків і учнів
Форма входу

Знайти на сайті
Користувальницький пошук
Наше опитування
Чому Ви ходите на роботу?
Всього відповідей: 3860
Ваша думка?
Як Вам здається, теперішнє покоління учнів навчається краще за своїх батьків?
Всього відповідей: 3459
Хмаринка тегів
СТАТИСТИКА
Усе для вас


ПАРТНЕРИ
Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter
Субота, 10.12.2016, 03:04
Головна » 2011 » Липень » 31 » ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР "КОРАБЕЛЬ ДИТИНСТВА МОГО ВІДПЛИВАЄ"
ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР "КОРАБЕЛЬ ДИТИНСТВА МОГО ВІДПЛИВАЄ"
13:20
ВИПУСКНИЙ 2011 року
«Корабель дитинства мого відпливає»
Учениця: Ура!!! Уроки скінчилися. Дівчата, нумо веселитися
Директор: Чого це ви тут дурієте?! А ну, марш додому. Мені працювати треба...

Сценка « У кабінеті директора
У кабінеті сидить директор. Заходить завуч.
З: Добрий день, Жанна Данилівна! Вже в школі нікого немає, а ви все працюєте.
Д: Добрий день,Галина Володимирівна. Та ось перевіряю журнал 11 класу. Самі енки і все без поважних причинах. А між енками двійки та трійки. Ці діти зовсім знахабніли. Про що тільки думають?
З: Та вже ж не про навчання. Хлопці про те, де б знайти гроші, а дівчата про те, де б знайти хлопців з грошима.
Д: І що за діти тепер пішли? Жах ! От раніше учні були - не те, що нинішні.
З: Ваша правда. От пам’ятаю років з п’ятнадцять тому, коли ми з вами були ще молодими й гарними, діти були чемними, вихованими і вчилися старанно.
Д:,в школу в джинсах не ходили, і з уроків не тікали.
З: І через вікна не лазили на урок, і ненормативну лексику не вживали. Не діти, а диво!
До кабінету заходить Гергель-Малюжонок.(зауч з ВР)
А.С: Добрий день, Жанна Данилівна, Галина Володимирівна! А я думала, що сама в школі залишилася!
Д: І чого це Ви, Альона Сергіївна, так затрималися?
А: Та ось сценарій до випускного пишу. Цей 11 клас нічого робити не хоче: ні співати, ні танцювати, ні вірші розповідати. Хоч артистів наймай! Доречі, тут запрошення прийшло на зуcтріч випускників, що 15 років тому нашу школу закінчували, у 2011-ому.
З: А чий же це був клас? Щось я не пам’ятаю!
А: Та Громакової ж Любов Іванівни. Отож були діти, золоті. Тепер таких не випускають.
Д: Цікаво, і як же вони влаштувалися, хто ким став, чого досягнув?
А: От Шумілін Ігор та Мазурок Іван, наприклад, « кришами» займаються.
Д: Що, дахи будують?
А: Ні. Над місцевими бізнесменами «кришують», від« безпрєдєла» їх захищають, порядок в селі підтримують.
З: А в школі були такі тихенькі.
А я чула про Жакун Марію, що вона вийшла заміж за багатого американця, відкрила в Каліфорнії бутік і продає в ньому українські шаровари і солом’яні капелюхи. Кажуть, дуже прибутковий бізнес.
А: А Настунчин Сергій та Кошур Владислав стали знаменитими ученими, винайшли вічний двигун і довели теорему Ферма. Тепер їздять по закордонних симпозіумах - автографи роздають.
З: Пам’ятаєте Деркач Юлію. Така маленька прикольна ходила.
Д: Авжеж пам’ятаю. У неї був п’ятисантиметровий манікюр.
З: Теж свій бізнес має. Відкрила у Гребельках салон краси, тепер там навіть бабусі ходять з манікюром, дідусі з педикюром, а молодіж і підлітки – з татуажем та пірсингом.
Д: А ось послухайте, що я чула про Євенко Вікторію. Вона ж тепер фотомодель. ЇЇ фото на перших сторінках журналів друкується.
А: Яких саме?
Д: « Дом, сад, огород» і « Початкова школа».
З: Так. На неї чекає велике майбутнє. А про Усатюка Сергія чули? Кажуть, у СБУ тепер, шпигуном працює. Шифрується, щоб його ніхто не бачив.
Д: Так він і в школі часто глухонімим прикидався.
А: А Яну Батюту пам’ятаєте. Вчителькою стала. Хімію і біологію викладає У Велкопоповицькій школі.
Д: От бідна. За що ж такі муки приймає, сердешна. Зате Віктор Войцеховський у пожежники подався. Правда сам пожежі не гасить, бо великим начальником став. У кабінеті сидить, на комп’ютері грається, добре, що Катерина Василівна навчила. Або по школах їздить, на директорів наїжджає. Мабуть, скоро і до нас приїде.
З: А я нещодавно бачила Горб Інну. Лікарем стала. Психоневропатологом. Вчителів лікує. Якби, не вона, ми б у цьому році нізащо медогляд не пройшли б.
Д: Ваша правда.
А: А пам’ятаєте Маріану Наріжну. Секретарем стала.
З: Що, каву начальнику підносить?
А: Ні. У нашій сільській раді працює, шлюби реєструє, а голова їй каву підносить.
Д: А про Віку Хрестіну чули.
З: А хто це така? Нагадайте.
Д: Та її мало хто пам’ятає, бо з’являлася у школі, як ясне сонечко. Зате зараз стала президентом компанії „ Ніжки Буша” і була нагороджена президентом США Бараком Обамою Почесним знаком „Супер ніжка”
З: Ось воно як. Значить усім у житті поталанило. Всі знайшли своє покликання.
А: Так клас же був який гарний, неординарний. А випускний вечір у них був просто чудовий, найкращий. Пам’ятаю, виходжу я на сцену вся така(звучить пісня «Дольче Габана»
Д: Та не ви Альона Сергіївна, а ведучі.
Ведуча.

Веселий вітер кличе у дорогу,
В життевий океан бурхливий, непростий.
На серці радість і щемка тривога
Вітрила підіймає наш парусник шкільний
Ведучий.
У вересневий день погожий,
Чи як лютий скрізь мете,
Школо рідна, ти так схожа з кораблем,
що вдаль пливе.
Ведуча.
А на палубу ми просим
Підійнятися всіх тих,
Хто звання почесне носить,
Хто сьогодні випускник.

(заходять випускники).

Ведучий.
По слідах героїв Гріна,
Сторінками добрих книг
Ви під парусом незримим
Йшли вперед із року в рік.
Ведуча.
Оголошуємо радо,
Що на нашім кораблі
Зараз буде вся команда
з каштаном на чолі.

Ведуча: Сьогодні на нашому святі присутні почесні гості:
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Вони прийшли привітати вас, дорогі випускники!

Ведучий: Шкільні роки... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість. Як складеться їхнє самостійне життя відомо тільки небу і зіркам. Хочеться вірити, що кожен з наших випускників народився під щасливою зіркою.


Ведучий: Отже, зіркові наші випускники на сцені і урочистості почати час.

Ведучий: Слово надається директору школи Ткаченко Жанні Данилівні
(Урочисту частину вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2011 року дозвольте вважати відкритою)
Звучить Гімн
Ведучий: Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, протоптана стежина у шкільному парку, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…
Ведуча: Любі випускники, шановні вчителі, батьки, сьогодні ви всі станете свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – ваше свято. І нехай прикрашають його щасливі посмішки , добрі слова та приємні спогади.
(В запису — шум моря).

Ведуча. Попутний вітер надува вітрила.

Ведучий, Беремо курс у відкритий океан життя. Команда готова до відплиття.

Ведуча. Зачекай, хтось залишився на березі Ди¬тинства.

Ведучий. Без сумніву, це може бути тільки Пеппі, яка ніяк не хоче бути дорослою і залишати свій чарівний світ дитинства.

(Звучишь пісня Шуфутинського «Капля в море». Витанцъовуючи з'являється Пеппі).

Пепі. Всі дорослі раніше були дітьми. На жаль, не всі вони про це

пам'ятають. Дорослі зрідка радіють щиро. Вони все думають про свою

нудну роботу, модні убори, прибуткові податки. А я хочу, щоб наші

випускники залишили у серці пам'ять дитинства. А пілюлі круть-верть

допоможуть вам у цьому.

Будемо круть-верть ковтати, Щоб дитинство пам 'ятати.

(Роздає під музику всім випускникам цукерки — «морськ
камінчики», які потрібно зразу ж з'їсти).

Пепі. А ще адресую найщиріші вітання випускникам.

.
Він артист і футболіст,
Він до всього має хист.
Загадковий, неповторний,
То ледачий, то проворный,
Майстер на який хоч трюк,
Наш Сергій Усатюк.

Ще поповнить він ряди
Охоронців мужнгх:
Комісар Мегре, Коломбо
Ну, і наш Сергій Настунчин.

Шварценеггер, Робокоп — його ідеали
Стати мріє, як вони,наш Кошур Владик.

Ведуча. Зліва по курсу — Острів скарбів.

Ведучий. Пірати, корсари, флібустьєри. Як давно це, здаеться було.

Ведуча, А може і не було? Тільки в казках і легендах?

Ведучий, Та ні. Я бачу їх. Вони чекають на зустріч.

(Звучить «Хафанана». З'являютъся із скриньою 2 пірати).

1-Й пірат, Дорогі випускники! Ми до вас — з дружнім візитом
2-й пірат- І таким ось реквізитом.

1-й пірат-Ці слова щирі про вас здивували навіть нас.

Та й на пост найвищий скоро
Стане претендентом
Вона виведе нас із кризи
Деркач Юлю в президенти.

В школі хоче працювати
Все в житті збагнуть,пізнати
Амазонка незрівнянна,
Вольова,Батюта Яна.
Здається, весна повернеться
I літо зимою настане,
Як тільки вона посміхнеться,
Вгадали? —Наріжна Маріана

2-й трат. Покидаючи острів скарбів, пам'ятайте, - справжні скарби —

це скарби вашої душі: добро¬та, щирість, совість.Допобачення
Ведуча. На горизонт! я бачу парусник з червоними вітрилами.
Ведучий. Це добра ознака. Адже це символ здійснення найзаповітніших
мрій. I чарівна Ассоль запевняє нас саме в цьому.
Ассоль. Любі мої! Цінуйте свою мрію, любітъ її, боріться за неї. і тоді в
життя кожного ввійде червоний вітрильник надій. А мої вітання
випускникам прийміть як талісман удачі.

Він стрункий і симпатичный,
Мов кіногерой.
До роботи й спорту звичний
Ваня Мазурок.
Мов вода рухлива,
I швидка, мов звук.
I стрімка, як злива
Наша Марія Жакун.

Кажутъ, ніби Лобановський
Вітю нашого примітив
Тепер разом з Войцеховським
«Динамо» точно переможе
Ассоль. Щасти вам!

Ведуча. До Мису Доброї Надії ще чимало миль.
Ведучий. Тоді давай зупинимось на екзотичному острові. Он на ньому якісь симпатичні й кумедні лю¬ди подають знаки з бажанням зустрітись.

(Звучить пісня «Остров невезения» з к-му «Діамантова рука». з'являються 2 папуаси).
1-й папуас. Здогадались? Ми на острові невезіня. Час від часу ви всі
побували там.

2-й папуас. I те, що ви вважали невдачами — нещасливий білет на екзамені, чиесь нерозділене кохання — в дорослому житті згадуватимете з ніжним ще-мом у серці!.

1-й папуас. Не бійтесь ступити на наш острів — і в подальшому житті вам услихнеться тільки удача.Прийміть і від нас вітання

1з лиця, хоч водиці напийся,
Ну а очі — безодня та прірва.
I куди вже тій Скарлет рівнятись
До нашої Євенко Віки.

У будинку моделей шикарнім
Інна Горб мріє понад усе
Що іноземець багатий і гарний
Своє серце їй в дар піднесе.

1-й папуас. Везіня вам.

2-й папуас. I тільки везіня. А коли буде зовсім важко, пам'ятайте, що біля

берегів нашего острова часто з'являється Золота рибка, що допоможе вам у здісненні бажань. Переконайтесь самі.

(Звучить «Музика прибою». «Випливає» Золота рибка).

Золота рибка. Я готова завжди допомогти, якщо ваші бажання будуть чистими і світлими. А зараз мої вітання випускникам.

Користуючисъ нагодою',
Милуючись статичністю і вродою,
Хочу, Шумілін Ігор,тобі щиро зізнатись:
У тебе не можно не закохатись.
Тебе не вистачатиме на волейболі
I на сцені в танцювальному колі.
Зичитъ тобі увесь зал —
Справам прийденім — найвищий бал

Ніжна, мила і ласкова,
Ніби квітка літня
Топ-моделлю неодмінно стане,
Хрестіна Віка.

Щасти вам!

Ведучий: Щирі слова подяки хочеться висловити тим, хто прагнув виховати вас, любі випускники, порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав, прокладав місточки до серця кожного учня класу.
Ведуча: Благословенна ж вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Вітайте класного керівника наших випускників Громакову Любов Іванівну.
Ведучий: Запрошуємо до слова …

1 вип. Не можна виразить словами
Безмежну вдячність нашій класній мамі
Кожен день були ви з нами,
І ділили радощі й тривоги,
Ви про нас завжди все знали,
Усі наші стежки і дороги.

2 вип. Перед вами кожен з нас боржник
У щоденних, у школярських буднях.
Дорогий наш класний керівник,
Ми Вас завжди пам’ятати будем.


Ведуча: Багато було вчителів у наших випускників, різні предмети вони викладали.
Але всі вони робили одну велику неоціненну справу: плекали безтурботне дитинство, готували їх до великих звершень і натхненного щасливого життя.

Ведучий: Учителі – мудрі порадники і вірні друзі, терпеливі наставники і надійні захисники…..Сьогодні зі словами пошани і подяки та з найкращими побажаннями звертаються до вас ваші найстарші учні.

Випускники:

Від будня до будня, від свята до свята
Знання і серця ви нам дарували.
Ви - наші долі, ви - наші злети,
Ви нас лише доброму вперто навчали,
Любі ви наші, а чим же віддячимо?

1.Тим, що ми є.

2.І тим, що ми значимо.

3.Тим, що ми будемо.

4.Тим, що ми створимо.

5.Тим, що збудуємо.

6.Тим, що засіємо.

7.Нивою тою, яку ми розоремо.

8.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

Любі наші вчителі! Ми всіх Вас пам’ятаємо і любимо:
(Слайди)вчителі по черзі говорять побажання.
Громакова Любов Іванівна-Неперевершена класна мама,нерозлучна завжди з нами наче з дочками й синами. Вам спасибі за палкий національний зміст,стиль,красу і лад у нашій мові,за ліричний світ за вірші та повісті чудові.
Ткаченко Жанна Данилівна - незрівнянний директор, гарний керівник , чудовий організатор, і просто дивовижна жінка.
Лигун Галина Володимирівна - людина віддана своїй роботі, права рука директора, завуч з навчально-виховної роботи, ніжна і красива як Клаудія Шифер.

Гергель-Малюжонок Альона Сергіївна – заступник директора з виховної роботи, занадто молода, гарна, але нами до кінця не «розкушена». Ми дякуємо Вам за те, що ви ніколи не записували відсутніх на 1-ому уроці, бо чітко знали, що ми прийдемо на 2 –й.
Ярова Ганна Вікторівна – незамінний організатор позакласної роботи, весела, жартівлива і просто старша подруга для всіх випускників.
Онишкевич Тетяна Олегівна - неперевершений вчитель англійської мови. Завдяки Вам, ми вільно володіємо англійською, російською, українською і досконало суржиком.

Мордух Олена Василівна - вчителька зарубіжної літератури, професіонал з великої літери, мрійлива жінка, закохана в поезію.

Силютіна Ірина Федорівна – вчителька історії широкої ерудиції, що вільно і невимушено орієнтується у глибині століть і сучасному мінливому житті.

Тимошенко Любов Петрівна – найдосвідченіший вчитель хімії. Ви, навіть, за відсутності реактивів можете відтворити будь-яку хімічну реакцію.

Коцур Зінаїда Василівна – вчителька біології. Ваші знання охоплюють все живе: від маленької інфузорії-туфельки, до величезного кита. З Вами ми вивчили квіти і комах, риб і ссавців і людину в усій її красі.

Васильєв Андрій Валентинович - вчитель фізики. Ви кожен день доводите, що земля має силу тяжіння, а негативно заряджені електрони і учні відштовхуються один від одного.

Шаповалова Катерина Василівна – далекоглядний вчитель інформатики. Ви чітко знаєте, що без комп’ютера нам як без води - ні туди і ні сюди. Ви вчили нас працювати в Інтернеті, а сайт «Однокласники» ми самі знайшли.

Ткаченко Віктор Григорович – високопрофесійний вчитель. Людина з великої літери,яка на власному досвіді довела, що в здоровому тілі, здоровий дух, головне не кількість, а якість. Вчитель фізкультури та Захисту Вітчизни з великим досвідом роботи. Ви зробили з нас справжніх чоловіків, спритних і сміливих, готових захищати нашу Батьківщину і свою родину.

Коцур Василь Михайлович - трудолюбивий вчитель трудового навчання. Ви навчили нас майстерно копати, загрібати і робити салати.

Томілович Надія Іванівна - не просто незамінна медсестра, а ще й вимогливий викладач основ медичних знань. Ви навчили нас надавати першу допомогу не тільки при тілесних ушкодженнях, а й при душевних ранах.

А ще ми щиро дякуємо за все хранительці світової мудрості нашому бібліотекарю Ніколайчук Світлані Миколаївні і діловоду Дубині Надії Володимирівні, Лигун В’ячеславу Вікторовичу – завгоспу школи, комірнику Коваль Марині Василівні і неперевершеному кулінару Панчук Тетяні Петрівні, хазяйці чистого посуду- Марчук Неллі Павлівні.

Здоров’я вам від Бога й від роси!
Високого польоту – думці, мрії!
І щедрої, душевної краси!
Любові щирої, і Віри, і Надії!

Сплітайте славних успіхів вінець!
Започаткуйте гарні, добрі справи!
Несіть, як факел, полум’я сердець!
Во ім’я учнів, школи і держави!

Усі шкільні працівники і вчителі,
Прийміть уклін наш до землі,
Як часточки наших сердець,
З любові квітів вам вінець.

Музика. Вручення квітів вчителям

Виходять брати або сестри випускників

Войцеховський:Сьогодні у наших мам і тат,
Хвилюючий дебют.
Бо їх первістки в широкий світ дорослого життя ідуть
Отож прийшли їх нині проводжати шкільна родина,я і мама з татом.

Шумілін:Сюди прийшов я друзі не дарма,
Одна їдка проблема мій мозок обійма.
Мій братик нині школу закінчив,
І всі фінанси в свої руки захопив,
Костюм моднячий,туфлі,зачіска хіпова,
П’янкі парфуми і каблучка нова
Плакали сі наші грошенята
І мені нічого так й не перепало.

Слива:а моя сестра,ой братця!
Куди вже тій Мадоні браться?
Одна лиш досконалість і краса.
І має талію таку лише оса.
Вона найкраща,бо моя!
Та перевершу, безумовно, її я.

Сосідко:Не лише сестрички можуть бути гарні.
Й зайві клопоти тут друзі марні.
Бо в мене брат,як Клод Ван Дам.
І знецінити його нікому я не дам!
І не дешево він мамі обійшовсь
По базарах походити нам прийшлось
Правда з зачіскою клопотів не має,
Бо охотно завжди чуприну підстригає.

Ведуча: Дорогі випускники, поряд з вами стоять люди, яким важко усвідомити теперішнє. У їхніх очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

Ведуча: Тата й мами! Спасибі Вам за те, що ви подарували світу таких чудових дітей. І я хочу Вам сказати по секрету, що ваші діти дійсно виросли. Завтра розпочнеться їхнє непросте доросле життя. Перед ними проляже сто доріг. Благословіть їх на щастя, на долю, на довгі літа.

Ведучий: Традиції і звичаї народу…
У них життя, характер і душа.
Тож короваєм починається дорога,
Коли дитя батьківський дім лиша.

Ведуча: Сьогодні від батьків прийміть це диво _
Наш український пишний коровай.
І батько, й мати, батьківська родино,
Своїх дітей зі святом привітай.

Виступ батьків ( виходять з короваєм)

Мати: Донечко мила, любий мій сину,
Виберіть чесну життєву стежину.
Юності вашої квітне розмай,
Я вам пахучий спекла коровай.
Лагідні руки це тісто місили –
Хай не бракує снаги вам і сили,
Любляче серце його зігрівало,
Щоб у житті вам добро квітувало
Впала у тісто солона сльоза –
Хай обмине вас життєва гроза.
Квітна калина на хлібові цім –
Щоб не забули ви батьківський дім.

Батько: Скуштуйте хліб, бо ним батьків родина
Благословляє вас, як символом життя.
Бо ним живе й міцніє Україна –
Хай з хлібом буде ваше майбуття.

Нехай же вас Господь благословляє
У світлу путь на добрії діла.
На вірну стежку завжди наставляє,
Щоб доля вам щасливою була.

Ведучий.: Дорогі випускники! Скуштуйте шматочок святого хліба із материнських лагідних рук на щастя, на здоров’я, на розум, на світлу долю, на родинне благополуччя.

Ведуча: І нехай ця хвилююча мить залишиться у вашій пам’яті назавжди.

Музика. Передають коровай .

1вип.: В тобі мій БОГ, в тобі моя душа,
2.вип.В тобі зерно моє, мій зародок-початок.
3.випВ тобі очей моїх весела гра.
4вип.В тобі все основне моє й додаток.
5. випВ тобі мій день, в тобі моя краса,
6вип.В тобі і ніч моя, і зоряне світання.
7вип.В тобі мої загадки й чудеса.
8вип.В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.
9. вип.В тобі моя земля і небеса,
10. вип.В тобі усе моє майбутнє існування.
11вип.Щире слово і батьківська ласка
Мені силу й наснагу дало.
12 вип.І дитинство моє, наче казка,
На рожевих вітрилах пливло.

13 вип. Ми вам вклоняємось доземно,
За те, що нам життя дали.
Разом: І виховали, і зростили
І в майбуття нас провели!
Музика. Куштують коровай.

Мати: Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя – не стежинка у полі.

Батько: А життя – це дороги тернисті не раз.
А життя – це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час,
Світ – чарівний, і жити вам варто.

Мати: Все здолати потрібно вам буде не раз,
Не впадайте у відчай, боріться!
Йдіть сміливо ! У добрий вам, діточки, час!
Мрія кожного з вас – хай здійсниться.

Ведуча: Шановні батьки! Зараз ви отримаєте листи від ваших дітей зі словами , які вони ніколи не змогли б сказати вголос. В них висловлені почуття, які йдуть від самого серця. Збережіть цю сповідь дитячої душі на все життя, передайте її онукам, як символ єднання поколінь

Ведучий:

А ви шановні батьки подаруйте своїм дітям фотокартки рідної домівки, нехай вони будуть тим оберегом, що зігріватиме завжди. Тим вогником, що горітиме в ваших серцях протягом всього життя.
Музика. Аплодисменти.

Ведуча: Ця пісня звучить для всіх наших любих батьків.

Пісня про маму




Ведучий: Клас оцей неординарний,
Він у школі легендарний.
Про цей клас можна сказати:
Вміють вчитись і гуляти.

Ведуча: Клас цей - скриня діамантів:
Скільки в ньому є талантів-
I поетів, співаків,
І спортсменів, й диваків!
Є майбутні журналісти,
Кулінари й фінансисти,
Модельєри, танцюристи.
Але, всі вони артисти.
(пісня)(танець)
Ведучий: Скільки гарних слів сьогодні було сказано про наших випускників. Але мені дуже цікаво , що вони думають один про одного.

Ведуча: А ми зараз влаштуємо для них прощальний іспит. Хай кожен витягне білетик з прізвищем однокласника і детально розповість , що він про нього думає.
( Звучить музика, вип. тягнуть білетики)

Вислови учнів

Ведучий: Всі вони неодмінно досягнуть своєї високої мети. Адже недарма вони 10 років навчались в Любимівській школі.

Ведуча : Десять зоряних літ проминуло,
Незабутніх, ясних шкільних літ.
І сьогодні, мов пташки з гніздечка,
Летите у незвіданий світ.
Десять років сиділи ви поруч
І писали за рядком рядок,
Поки дзвоник у ранкову пору
Не звістив: скінчився ваш урок.

Ведучий: Однокласники, однокласниці!
Не забудьте друзів ніколи,
На вітрах життя не погаситься
Вогник нашої рідної школи.

Ведуча: До прощального слова запрошуємо …. 11 клас.

Вип.: Дитинство моє – світанкова пора,
Над шляхом - як мрії – тополі.
Зростала й мужніла отут дітвора,
У рідній Любимівській школі.

Вип.: Ми вчилися множити тут і ділить
Із друзями радощі й болі,
Озброїлись мудрістю сивих століть
У рідній Любимівській школі.

Вип.: Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків -
Проста арифметика долі…
Я перше і світле кохання зуcтрів
У рідній Любимівській школі.

Пісня випускників

Вип.: Сьогодні нам лягли дороги дальні,
І мерехтять зірки, і вабить висота,
І вальс одлунює прощальний,
Над залою окрилено літа.

Вип.: Цей вечір одцвіте, і ніч пройде,
Устане світанок за обрієм дальнім.
Засвітить веселку проміння ясне
Для тебе й для тебе цей вечір прощальний.

Вип.: Сьогодні ми із світлою печаллю
Переступаємо дорослості поріг.
Хай буде нам чарівний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.

Вип.: Прощавай, шкільна скрипуча парто,-
Шхуна у країну добрих знань!
Шкодувати рано ще й не варто,
Бо у серці тисяча бажань.

Вип.: Ой, куди світанок дня покличе,
Поведе куди він завтра нас ?
І щемить чекання на обличчі,
І звучить шкільний прощальний вальс.

(Вальс)
Ведуча:Ми підпливаємо до кінцевого пункту сьогоднішнього призначення

Ведучий: Вечір цей святковий і врочистий
Сплинув так, як з гір стрімких вода.
Через п’ять, чи може десять років
Ви повернетесь до рідного гнізда.

Ведуча: Тож давайте гучними аплодисментами проведемо наших випускників у доросле життя.
Переглядів: 4121 | Додав: lexa | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright KonSerg © 2016