ШРИФТОВІ РОБОТИ НА ТКАНИНІ - 14 Лютого 2011 - Шкільний сайт для батьків і учнів
Форма входу

Знайти на сайті
Користувальницький пошук
Наше опитування
Чому Ви ходите на роботу?
Всього відповідей: 3861
Ваша думка?
Як Вам здається, теперішнє покоління учнів навчається краще за своїх батьків?
Всього відповідей: 3460
Хмаринка тегів
СТАТИСТИКА
Усе для вас


ПАРТНЕРИ
Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter
Неділя, 11.12.2016, 08:01
Головна » 2011 » Лютий » 14 » ШРИФТОВІ РОБОТИ НА ТКАНИНІ
ШРИФТОВІ РОБОТИ НА ТКАНИНІ
09:47

Лише оволодівши навичками написання  літер на папері, переходять до виконання шрифтових робіт на тканині.

Для шрифтових робіт найпридатніші тканини однотонні — без малюнків, узорів (без орнаментальної набивки). Колір тканини — це фон, на якому можна виконати заклик або інший текст. Кольорів і тонів тканини є дуже багато.

 

Для текстового матеріалу підбирають кольори, на яких доцільно передавати певний зміст. Часто тканину червоних кольорів світлих і темних відтінків використовують для написання лозунгів, транспарантів. Білий або світло-жовтий колір букв добре сприймається на такому фоні. Іноді написи виконують на білому фоні червоним, зеленим, синім або іншими кольорами.

 

Підбираючи колір тканини і колір букв, треба пам'ятати про існування доповнювальних кольорів. Доповнювальні кольори, розміщені поруч, сприймаються дуже інтенсивно — червоний із зеленим, синій з оранжевим, фіолетовий з жовтим.

 

Добре зорове сприймання кольорів залежить від пропорційного співвідношення кольору фону і букв. Якщо на червоному фоні написати зелені букви, то вони сприйматимуться погано, бо червоний фон яскраві­ший, тепліший, інтенсивніший, ніж зелені букви. І навпаки, на зеленому фоні червоні букви засяють яскравим червоним кольором.

 

Добре сприйматимуться жовті букви на фіолетовому фоні, а оранжеві — на синьому. Ці кольори стають більш яскравими у поєднанні з доповнювальними кольорами, ніж на білому фоні. Є багато інших ва­ріантів кольорових співвідношень між фоном і буквами, але щоб написи були яскравішими, фон повинен бути менш інтенсивним. Якщо букви світлі, то фон повинен бути за тоном темніший, а якщо букви темні за тоном, то фон повинен бути світлий.

 

Поверхня тканини для виконання шрифтових робіт не повинна бути шершавою (бархат, репс та ін.) і не дуже гладенька (атлас, шовк та ін.). На шершавій тканині дуже важко писати, але наклеювати на ній букви можна. До гладенької тканини дуже погано пристає фарба. Придатними для виконання шрифтових робіт є тканини з напівгладенькою поверхнею (ситець, полотно, сатин та ін.).

 

Чим і як писати на тканині?

 

Є багато різних матеріалів, якими можна писати текст на тканині. І фарбами також, які можемо приготувати самі. При цьому дуже важливо, щоб фарби міцно приставали до поверхні тканини, щоб дощ і вітер не псували букв.

 

Написи на тканині можна виконати і фарбами, що є у продажу (гуашшю, темперою), добавивши до них трохи клейового розчину. Клейовий розчин легко приготувати. Для цього треба взяти клею (плиткового, столярного) у відношенні до води в 10-15 раз менше (на 100 г. води 10-15 г клею) і розчинити. Клей розчиняють у теплій воді, але перед цим сухий столярний клей треба розмочувати в холодній воді (протягом 6-10 годин). Міцність клейового розчину випробовують так: занурюють вказівний палець у розчин, виймають його, чекають, поки трохи підсохне, і випробовують, як склеюються пальці. Якщо дуже, то це озна­чає, що в розчині багато клею, значить, треба добавити води, а якщо пальці погано або зовсім не злипаються — у розчині мало клею, отже, треба трохи його добавити. Змочені в хорошому клейовому розчині пальці при підсиханні повинні трохи склеюватись.

Як клейовий розчин можна використати підсолоджене молоко.

 

Потім готують рідку фарбу. У приготовлений клейовий розчин добавляють, перемішуючи, добре розтерту на порошок суху крейду або зубний порошок до напіврідкого стану. Так готують білу фарбу для написання на тканині лозунгів. Дуже густа фарба для писання непридатна — буде важко писати (фарба погано сходитиме з пензля) і при висиханні на буквах з'являться тріщини. А якщо в клейовому розчині буде мало фарби, то після висихання під буквами просвічуватиметься колір тканини. Якщо ж у розчині багато клею, букви стягуватимуть тканину, деформуватимуться, перетворюючись у нерівномірно ввігнуті форми, що створюватиме неприємне враження.

 

Інші кольори із сухих фарб готують так само, як і білий. Готовий кольоровий розчин наливають у невелику посудину з широким отвором і дном (схожу на консервну бляшанку) стільки, щоб змочувались лише волосинки пензля.

 

Тканину для написання лозунга щільно натягують на підрамник або розтягують на підлозі, підстеливши папір, щоб фарба не просочувалась через тканину на підлогу. Розтягнуту тканину прикріплюють кнопками так, щоб вона мала гладеньку поверхню, і розмічають текст.

Для цього беруть стрічку паперу по ширині тканини, на якій позначають висоту рядків і відстань між ними. Потім з лівого краю на тканині злегка позначають ці розміри маленькими рисочками крейдою або вугільним чи графітовим олівцем. Такі самі розміри позначають і з правого краю. Потім рисочки з'єднують тонкими легенькими лініями — і рядки готові для писання. У лозунгах повинно бути не більше, як два рядки. Чим менше рядків, тим легше сприйматиметься текст лозунга. Цей текст повинен сприйматись швидко, на ходу під час демонстрації, на вулиці або у приміщенні.

 

Вибравши шрифт, який найбільш підходить для лозунга (рублений, брусковий, академічний з потовщеними з'єднувальними лініями), починають писати текст, відступивши від лівого краю не менше, як на 2-З ширини букви. Така сама відстань повинна бути і від правого краю лозунга до букв. Треба пам'ятати, що переносити слова у лозунгах не можна, оскільки їх текст короткий і мусить добре сприйматись під час руху. На тканині легко писати пласкими пензлями із щетини з рів­ними кінчиками.

 

Якщо вибрати шрифт з буквами однакової товщини в усіх їх частинах (рублений, брусковий), то напис можна виконати одним пензлем, ширина якого дорівнює товщині букви. Якщо ж писати букви, елементи яких мають різну товщину (жирний брусковий, академічний та ін.), текст вико­нують різними за товщиною пензлями: один пензель — за товщиною основних потовщених ліній букв, другий — за товщиною з'єднувальних ліній, виступів або засічок.

 

Набравши на пензель фарбу, треба трохи її зняти, щоб верхня і нижня лінії контура (товщини) букви були чіткі. Лінії букв проводять рівно­мірно, без натискування пензлем, бо якщо натискувати, то товщина букви не буде однакова. Написавши текст, іноді виявляють, що деякі букви вийшли нечітко. Тоді пласким або круглим пензлем значно меншого розміру підправляють і вирівнюють кути букв.

Якщо немає достатнього досвіду, можуть трапитись помилки. Їх неважко виправити, поки фарба на тканині не висохла. Беруть дві чисті ганчірочки і змочують їх у чистій воді. З однієї ганчірочки добре віджимають воду і підкладають її із зворотного боку тканини до місця, де треба виправити помилку. Другою ганчірочкою, більш вологою, злегка змивають на місці помилки фарбу. Потім, помивши ганчірочку, продовжують знімати фарбу, що залишилась. Ганчірочка, що міститься із зворотного боку, вбирає фарбу, яка, змиваючись, переходить на зворотний бік. Після того, як тканина на місці, де була помилка, висохне, пишуть потрібну букву або слово.

Переглядів: 1482 | Додав: KonSerg | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright KonSerg © 2016